Листопадовий ранок пах зимою : замерзла земля і лід на калабанях…
Автобус мчав мене до донечки, з якою немаю часу спілкуватися. По обидві сторони дороги стояв мовчазний ліс в чеканні приходу білосніжної красуні…
Раптом сіре небо прорізали теплі промені сонця і туман став підніматися вверх…
Іду по тернистій дорозі буття, але мій дух завжди лине до Творця. Слава тобі, Отче, що возніс любов понад все земне і небесне!