Я люблю Тебе, Боже, повір.
Це найбільше моє кольорове диво.
Серце б’ється, мов сполоханий звір,
у клітці зі золота, що саме спорудило.
Я люблю Тебе, Господи, лишень,
не тривожичись ніким, нічим і собою.
Біжу зі завзяттям і радістю кожен день
до церкви на зустріч жадану з Тобою.
Справжня любов не знає егоїзму.
Це почуття летить за невидимі обрії.
Воно потребує чистоти і героїзму,
запрошує у голубого кольору мрії.
Ця чеснота дає нам на снагу і силу
до життя у цій бідній долині сліз.
Як важливо дарувати посмішку милу
і не відчувати у душі кривавий поріз.
Ми створені на подобу Небесного Отця
для любові, миру, доброти і щастя.
Які мудрі люди, що без кінця
спішать приймати Святе Причастя.
Воно є кодом усіх гараздів земних,
фундаментом повсякденних успішних справ.
Безвір’я у Вишнього – наслідок сумних
діл творінь, що є злодіями Вічного прав.
Зрозумійте, нарешті, друзі дорогі,
що Святий – володар планети Земля.
Ми собі самі найбільші вороги,
бо не вірим у власне “я”, Вкраїну й Творця.